посестра
ПО́СЕ́СТРА, и, ж.
Названа сестра або найближча подруга.
Не знайшов юнак з ким побрататись, не знайшов між хлопців побратима, не знайшов межи дівчат посестри, а надибав вілу білу в горах (Леся Українка);
– Адже коваль держить єї [Маланку] як рідну дитину. Схоче погуляти чи між посестри піти, то він їй прецінь не боронить (І. Франко);
Прощається [Зося] з своєю посестрою, яка, пригинаючись, зникає за важкими церковними дверцятами (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)