посестра

ПО́СЕ́СТРА, и, ж. Названа сестра або найближча подруга.

Не знайшов юнак з ким побрататись, не знайшов між хлопців побратима, не знайшов межи дівчат посестри, а надибав вілу білу в горах (Л. Укр., І, 1951, 387);

— Адже коваль держить єї [Маланку] як рідну дитину. Схоче погуляти чи між посестри піти, то він їй прецінь не боронить (Фр., VII, 1951, 86);

Прощається [Зося] з своєю посестрою, яка, пригинаючись, зникає за важкими церковними дверцятами (Стельмах, І, 1962, 188);

*Образно. Посестра по духу Спартака і Роберта Брюса, озброєна нержавіючою крицею революційного слова, крокувала Леся Українка в перших лавах борців за утвердження правди і добра (Рад. Укр., 27. II 1971, 3).

Значення в інших словниках

1. посестра — по́се́стра іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. посестра — -и, ж. Названа сестра або найближча подруга.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. посестра — ПО́СЕ́СТРА, и, ж. Названа сестра або найближча подруга. Не знайшов юнак з ким побрататись, не знайшов між хлопців побратима, не знайшов межи дівчат посестри, а надибав вілу білу в горах (Леся Українка); – Адже коваль держить єї [Маланку] як рідну дитину.  Словник української мови у 20 томах
4. посестра — Посестра, -ри ж. Названная сестра; подруга, пріятельница, возлюбленная. Кобись такий до роботи, який до посестри. Гол. IV. 487.  Словник української мови Грінченка