Словник української мови в 11 томах

посесорша

ПОСЕ́СОРША, і, ж., заст., розм. Дружина посесора.

— А де твій чоловік? — спитав Микола в посесорші (Н.-Лев., II, 1956, 209);

[Вівдя:] Я вже й не знаю, до кого мені її й прирівняти? По розмові, хіба до попівен, по одежі — до посесорші (Кроп., II, 1958, 127).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. посесорша — посе́сорша іменник жіночого роду іст.  Орфографічний словник української мови
  2. посесорша — -і, ж., заст., розм. Дружина посесора.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. посесорша — ПОСЕ́СОРША, і, ж., заст., розм. Дружина посесора. – А де твій чоловік? – спитав Микола в посесорші (І. Нечуй-Левицький); [Вівдя:] Я вже й не знаю, до кого мені її й прирівняти? По розмові, хіба до попівен, по одежі – до посесорші (М. Кропивницький).  Словник української мови у 20 томах