посихати
ПОСИХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., рідко.
Те саме, що висиха́ти 1, 2; засихати, сохнути.
Палить сонце, як у пеклі, Пісок розпікає, Подекуди росте травка, І та посихає (С. Руданський);
Яблуні й черешні росли й посилали, пускали молодняки, як хотіли, між густими бур'янами (І. Нечуй-Левицький);
А жайвір щебече, а сивий будяк посихає, А жито, як рута, не смута, зеленим вуском колихає (А. Малишко).
Словник української мови (СУМ-20)