Великий тлумачний словник сучасної мови

посихати

посиха́ти

-аю, -аєш, недок., рідко.

Те саме, що висихати 1), 2); засихати, сохнути.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. посихати — посиха́ти дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. посихати — ПОСИХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., рідко. Те саме, що висиха́ти 1, 2; засихати, сохнути. Палить сонце, як у пеклі, Пісок розпікає, Подекуди росте травка, І та посихає (С.  Словник української мови у 20 томах
  3. посихати — СО́ХНУТИ (СХНУ́ТИ рідше) (про рослини — ставати сухим, гинути), ЗАСИХА́ТИ, УСИХА́ТИ (ВСИХА́ТИ), ПОСИХА́ТИ, ЗСИХА́ТИ, ВІДМИРА́ТИ, ВІДСИХА́ТИ (про окрему частину рослини — гілку, пагін тощо); ЧА́ХНУТИ (повільно); ПЕРЕСИХА́ТИ (ставати дуже сухим)...  Словник синонімів української мови
  4. посихати — ПОСИХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., рідко. Те саме, що висиха́ти 1, 2; засихати, сохнути. Палить сонце, як у пеклі, Пісок розпікає, Подекуди росте травка, І та посихає (Рудан., Тв.  Словник української мови в 11 томах
  5. посихати — Посиха́ти, -ха́ю, -єш гл. Высыхать, засыхать. Грин. III. 297. Ой у степу на долині трава посихає. Чуб. V. 220.  Словник української мови Грінченка