посихати

СО́ХНУТИ (СХНУ́ТИ рідше) (про рослини — ставати сухим, гинути), ЗАСИХА́ТИ, УСИХА́ТИ (ВСИХА́ТИ), ПОСИХА́ТИ, ЗСИХА́ТИ, ВІДМИРА́ТИ, ВІДСИХА́ТИ (про окрему частину рослини — гілку, пагін тощо); ЧА́ХНУТИ (повільно); ПЕРЕСИХА́ТИ (ставати дуже сухим); ГОРІ́ТИ, ВИГОРЯ́ТИ (ВИГОРА́ТИ) (від спеки). — Док.: засо́хнути, засо́хти, засхнути діал. усо́хнути (всо́хнути), усо́хти (всо́хти), усхну́ти (всхну́ти) діал. посо́хнути (посохти) (посхну́ти), зсо́хнути (зсо́хти), відме́рти, відсо́хнути, зача́хнути, пересо́хнути, згорі́ти, ви́горіти, погорі́ти (про все або в багатьох місцях). Яблунька не цвіла, а сохла на бідному кам'яному ґрунті (С. Чорнобривець); На грядках маки червоні Схнуть і хиляться від спеки (Я. Щоголів); В яру криниця завалилась, Верба усохла, повалилась (Т. Шевченко); Зверху сосна усихає (пісня); В діда Данила всі дерева всохли (Ю. Мокрієв); Затоптаний, збитий копитом, полин пересох і зачах (Я. Шпорта); Трава геть вигоріла на сонці.

Значення в інших словниках

1. посихати — посиха́ти дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. посихати — -аю, -аєш, недок., рідко. Те саме, що висихати 1), 2); засихати, сохнути.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. посихати — ПОСИХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., рідко. Те саме, що висиха́ти 1, 2; засихати, сохнути. Палить сонце, як у пеклі, Пісок розпікає, Подекуди росте травка, І та посихає (С.  Словник української мови у 20 томах
4. посихати — ПОСИХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., рідко. Те саме, що висиха́ти 1, 2; засихати, сохнути. Палить сонце, як у пеклі, Пісок розпікає, Подекуди росте травка, І та посихає (Рудан., Тв.  Словник української мови в 11 томах
5. посихати — Посиха́ти, -ха́ю, -єш гл. Высыхать, засыхать. Грин. III. 297. Ой у степу на долині трава посихає. Чуб. V. 220.  Словник української мови Грінченка