посклити
ПОСКЛИ́ТИ і ПОШКЛИ́ТИ, лю́, ли́ш, док., що.
1. Вставити шибки (у вікна, рами тощо).
– Посклити вікна треба б. – То посклім! (І. Вирган);
У райкомі на Подолі Вікна не пошклять... (з думи).
2. перен. Покрити тонким шаром багато чого-небудь (про лід).
Не одна б козача душа попрощалася з білим тілом, коли б не пошклила валів ожеледиця (М. Старицький).
Словник української мови (СУМ-20)