поскручуваний
ПОСКРУ́ЧУВАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до поскру́чувати.
З-за лісу, звідки виринав шлях, аж на річку виїхали вершники. Передні тримали поскручувані на ратищах корогви (Іван Ле);
Кобза і Марко духом поперетинали ремені, котрими поскручувані були руки у козаків (О. Стороженко);
// поскру́чувано, безос. пред.
Ледве тримаючись на ногах од тортур перед стратою, чоловіки й жінки підбадьорювали одне одного й шкодували, що руки їхні поскручувано колючим дротом, – уже б вони показали катам (Ю. Яновський).
2. у знач. прикм. Який скрутився, став скрученим (про багато чого-небудь).
В декотрих старців голови на поскручуваних в'язах затрусились, аж затіпались, неначе в пропасниці (І. Нечуй-Левицький);
З неба дихало пеклом .. Боляче було дивитися на поскручувану і вже піджовклу кукурудзу (з публіц. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)