поскручуваний

поскру́чуваний

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до поскручувати.

|| поскручувано, безос. присудк. сл.

2》 у знач. прикм. Який скрутився, став скрученим (про багато чого-небудь).

Значення в інших словниках

1. поскручуваний — поскру́чуваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. поскручуваний — ПОСКРУ́ЧУВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до поскру́чувати. З-за лісу, звідки виринав шлях, аж на річку виїхали вершники. Передні тримали поскручувані на ратищах корогви (Іван Ле); Кобза і Марко духом поперетинали ремені...  Словник української мови у 20 томах
3. поскручуваний — ПОСКРУ́ЧУВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до поскру́чувати. З-за лісу, звідки виринав шлях, аж на річку виїхали вершники. Передні тримали поскручувані на ратищах корогви (Ле, Наливайко, 1957, 296); Кобза і Марко духом поперетинали ремені...  Словник української мови в 11 томах