послання
ПОСЛА́ННЯ, я, с.
1. Дія за знач. посла́ти¹ 1, 2.
Лист ваш отримала тута через тиждень після його послання (Леся Українка);
Думав [Романюк]: чи не з його, бува, послання до черкасів зронилась перша іскорка, що зараз породила полумінь цієї пісні?.. (О. Ільченко).
2. Письмове звертання до кого-небудь; лист.
Зібравши чималий гурт найодчайдушнішого вояцтва, що не раз шарпало Анатолійські береги, тонуло в Чорнім морі, .. зібравши, отже, гурт отакого вояцтва навколо горілчаної бочки і посадивши серед них хитрого пройдисвіта рибалки – поета-писаря, Тарас склав султанові .. відповідь на його грізне послання (О. Довженко);
Вона відповіла на численні послання Бальзака коротким листом, певна, що він напише ще (Н. Рибак);
Папа Пій IX опублікував послання до католиків усіх країн, в якому наполягав на тому, що він повинен мати світську владу (з навч. літ.).
3. Літературний твір, що має форму такого звертання.
На подвиг декабристів безстрашним словом озвався в своєму посланні в Сибір Пушкін (М. Рильський);
В часи Великої Вітчизняної війни вірші-послання користувалися особливою популярністю (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)