послухняність
ПОСЛУХНЯ́НІСТЬ, ності, ж., рідко.
Властивість за знач. послухня́ний.
– Наградив тебе Бог жінкою доброю, з лагідною послухняністю, хазяйкою невсипущою, – хвали за се Бога і лягаючи, і встаючи (Г. Квітка-Основ'яненко).
Словник української мови (СУМ-20)