Словник української мови у 20 томах

посмерковий

ПОСМЕРКОВИ́Й, а́, е́, поет.

Який відбувається після заходу сонця, після смерку.

А там у Польщу йшли сузір'їв каравани... Ах, скільки їх горять у посмерковій млі! (М. Зеров);

Оповитий у чар посмеркових годин, Прислухаюсь, як шепчуться доли і гори (М. Зеров).

Словник української мови (СУМ-20)