Словник української мови у 20 томах

посмертити

ПОСМЕРТИ́ТИ, рчу́, рти́ш, док., кого, що, заст., рідко.

Позбавити життя кого-, що-небудь; умертвити.

Людей посмертила для лакомства грошей (Сл. Б. Грінченка).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. посмертити — Посмерти́ти, -рчу, -тиш гл. Умертвить (многихъ). Людей посмертила для лакімства грошей. Гн. II. 74.  Словник української мови Грінченка