посмішечка
ПОСМІ́ШЕЧКА, и, ж.
Зменш.-пестл. до по́смішка.
На кругленькій пичці Чирви-Воздвиженського заблукала якась кривенька, загадково-глузлива посмішечка (В. Козаченко);
Каргат напружено стежив за кожним його рухом: звик, видно, бідолаха, до заперечень або до поблажливих посмішечок вже на перше своє слово (Ю. Шовкопляс);
Він сидів розчервонілий, товстошиїй. Весела посмішечка пливла по його широкому лицю (С. Журахович).
Словник української мови (СУМ-20)