посмішечка
ПОСМІ́ШЕЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до по́смішка.
На кругленькій пичці Чирви-Воздвиженського заблукала якась кривенька, загадково-глузлива посмішечка (Коз., Сальвія, 1959, 72);
Каргат напружено стежив за кожним його рухом: звик, видно, бідолаха, до заперечень або до поблажливих посмішечок вже на перше своє слово (Шовк., Інженери, 1956, 71);
Він сидів розчервонілий, товстошиїй. Весела посмішечка пливла по його широкому лицю (Жур., Дорога.., 1948, 24).
Словник української мови (СУМ-11)