Словник української мови у 20 томах

поснити

ПОСНИ́ТИ, сню́, сни́ш, док., розм.

Побачити сон якийсь час про кого-, що-небудь.

Михайло йшов до колодязя, сердитий на свою долю. Батько не дав йому і поснити про Олену (М. Томчаній).

Словник української мови (СУМ-20)