поснований

ПОСНО́ВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до поснува́ти¹.

Одне вікно виходило в маленький присадок .. – улітку це маленький рай, якби не частокіл, три метри заввишки, поснований колючим дротом (Я. Качура);

Березневий вітер розвівав поли сірих шинелей двох земляків, що випадково зустрілись у далекій стороні, поснованій лініями окопів (А. Іщук);

* Образно. Широко розкритими від напруги очима старий дивився в далину неба, де над тонко поснованим кросном хмарин ткацьким човником плив ущерблений місяць (Я. Гримайло).

Значення в інших словниках

1. поснований — посно́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. поснований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до поснувати I. || посновано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поснований — ПОСНО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до поснува́ти¹. Одне вікно виходило в маленький присадок.. — улітку це маленький рай, якби не частокіл, три метри заввишки, поснований колючим дротом (Кач.  Словник української мови в 11 томах