поснований

ПОСНО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до поснува́ти¹.

Одне вікно виходило в маленький присадок.. — улітку це маленький рай, якби не частокіл, три метри заввишки, поснований колючим дротом (Кач., II, 1958, 69);

Березневий вітер розвівав поли сірих шинелей двох земляків, що випадково зустрілись у далекій стороні, поснованій лініями окопів (Іщук, Вербівчани, 1961, 66);

*Образно. Широко розкритими від напруги очима старий дивився в далину неба, де над тонко поснованим кросном хмарин ткацьким човником плив ущерблений місяць (Грим., Кавалер.., 1955, 212).

Значення в інших словниках

1. поснований — посно́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. поснований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до поснувати I. || посновано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поснований — ПОСНО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до поснува́ти¹. Одне вікно виходило в маленький присадок .. – улітку це маленький рай, якби не частокіл, три метри заввишки, поснований колючим дротом (Я.  Словник української мови у 20 томах