1. Словник української мови в 11 томах

поснований

ПОСНО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до поснува́ти¹.

Одне вікно виходило в маленький присадок.. — улітку це маленький рай, якби не частокіл, три метри заввишки, поснований колючим дротом (Кач., II, 1958, 69);

Березневий вітер розвівав поли сірих шинелей двох земляків, що випадково зустрілись у далекій стороні, поснованій лініями окопів (Іщук, Вербівчани, 1961, 66);

*Образно. Широко розкритими від напруги очима старий дивився в далину неба, де над тонко поснованим кросном хмарин ткацьким човником плив ущерблений місяць (Грим., Кавалер.., 1955, 212).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поснований — посно́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. поснований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до поснувати I. || посновано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поснований — ПОСНО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до поснува́ти¹. Одне вікно виходило в маленький присадок .. – улітку це маленький рай, якби не частокіл, три метри заввишки, поснований колючим дротом (Я. Словник української мови у 20 томах