поснований
ПОСНО́ВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до поснува́ти¹.
Одне вікно виходило в маленький присадок .. – улітку це маленький рай, якби не частокіл, три метри заввишки, поснований колючим дротом (Я. Качура);
Березневий вітер розвівав поли сірих шинелей двох земляків, що випадково зустрілись у далекій стороні, поснованій лініями окопів (А. Іщук);
* Образно. Широко розкритими від напруги очима старий дивився в далину неба, де над тонко поснованим кросном хмарин ткацьким човником плив ущерблений місяць (Я. Гримайло).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поснований — посно́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- поснований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до поснувати I. || посновано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поснований — ПОСНО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до поснува́ти¹. Одне вікно виходило в маленький присадок.. — улітку це маленький рай, якби не частокіл, три метри заввишки, поснований колючим дротом (Кач. Словник української мови в 11 томах