поснити
ПОСНИ́ТИ, сню́, сни́ш, док., розм.
Побачити сон якийсь час про кого-, що-небудь.
Михайло йшов до колодязя, сердитий на свою долю. Батько не дав йому і поснити про Олену (М. Томчаній).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me