посновигати
ПОСНОВИГА́ТИ, а́ю, а́єш, док., розм.
Сновигати, тинятися якийсь час.
Корнієві хутко обридли танці, він їх і зроду не дуже любив. Походив він собі поміж челядею [челяддю], посновигав по селі, не дуже то розвеселився (Леся Українка);
Свиня у панський двір залізла; Посновигала там По всім куткам [по всіх кутках], На смітнику кісток погризла (Л. Глібов).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- посновигати — посновига́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- посновигати — -аю, -аєш, док., розм. Сновигати, тинятися якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
- посновигати — ПОСНОВИГА́ТИ, а́ю, а́єш, док., розм. Сновигати, тинятися якийсь час. Корнієві хутко обридли танці, він їх і зроду не дуже любив. Походив він собі поміж челядею [челяддю], посновигав по селі, не дуже то розвеселився (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах