поснований

посно́ваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до поснувати I.

|| посновано, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. поснований — посно́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. поснований — ПОСНО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до поснува́ти¹. Одне вікно виходило в маленький присадок .. – улітку це маленький рай, якби не частокіл, три метри заввишки, поснований колючим дротом (Я.  Словник української мови у 20 томах
3. поснований — ПОСНО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до поснува́ти¹. Одне вікно виходило в маленький присадок.. — улітку це маленький рай, якби не частокіл, три метри заввишки, поснований колючим дротом (Кач.  Словник української мови в 11 томах