посопувати
ПОСО́ПУВАТИ, ую, уєш, недок.
Сопіти неголосно час від часу.
На деякий час за столом настає тиша. Чути, як найменший Корніїв посопує на руках у матері (О. Гончар);
Як тільки доходило до того, щоб Грицеві розв'язати задачу самостійно, він замовкав і нерухомо стояв біля дошки, незадоволено посопуючи носом (Ю. Збанацький).
Словник української мови (СУМ-20)