поспів'я

ПОСПІ́В'Я, я, с., заст., рідко.

Спів.

Гучно і зично роздалося серед хати святе поспів'я (Панас Мирний);

Срібні акорди, що з серця знялись, Як я в поспів'я їх втілю?! Райдужні мрії, що з ними злились, Як їх вловити зумію?! (О. Олесь).

Значення в інших словниках

1. поспів'я — поспі́в'я іменник середнього роду спів арх., рідко  Орфографічний словник української мови
2. поспів'я — -я, с., заст., рідко. Спів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поспів'я — Поспів'я, -в'я с. Пѣніе, пѣснопѣнія. Святе поспів'я. Мир. Пов. II. 59.  Словник української мови Грінченка