Словник української мови у 20 томах

поспішливо

ПОСПІ́ШЛИВО.

Присл. до поспі́шливий 2.

Він поспішливо вбіг у світлицю (А. Хижняк);

Він .. тут же поспішливо запевнив, що зараз він все влаштує з вечерею і відпочинком (І. Цюпа).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. поспішливо — поспі́шливо прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. поспішливо — див. швидко  Словник синонімів Вусика
  3. поспішливо — Присл. до поспішливий 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. поспішливо — ПОСПІ́ШНО (поспішаючи, з поспіхом), ПОСПІ́ШЛИВО, ПО́СПІХОМ, ПОСПІШКОМ, НА́СПІХ, НАШВИДКУ, НАШВИДКУРУЧ, СПІ́ШНО, КВАПЛИ́ВО, ПОКВА́ПЛИВО, ПОКВА́ПНО, ПОХА́ПЛИВО, ХАПЛИ́ВО, ПО́ХАПЦЕМ, ПО́ХАПКИ, ПОБІ́ЖНО рідше, ПО́КВАПОМ розм., ГАРЯЧКО́ВО розм.  Словник синонімів української мови
  5. поспішливо — ПОСПІ́ШЛИВО. Присл. до поспі́шливий 2. Він поспішливо вбіг у світлицю (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 238); Він.. тут же поспішливо запевнив, що зараз він все влаштує з вечерею і відпочинком (Цюпа, Назустріч.., 1958, 139).  Словник української мови в 11 томах