поспішливо
ПОСПІ́ШЛИВО. Присл. до поспі́шливий 2.
Він поспішливо вбіг у світлицю (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 238);
Він.. тут же поспішливо запевнив, що зараз він все влаштує з вечерею і відпочинком (Цюпа, Назустріч.., 1958, 139).
Словник української мови (СУМ-11)