поспішливість

ПОСПІ́ШЛИВІСТЬ, вості, ж.

1. Властивість за знач. поспі́шливий 1.

– Ми [комісія райкому] віддаємо належне вашому патріотичному бажанню. Але якщо ви при цьому виявили просто юнацьку поспішливість, то ще не пізно забрати заяву назад: ось вона (О. Гончар).

2. Абстр. ім. до поспі́шливий 2.

Другого дня суду Грибовський відповідав на всі запитання прокурора з особливою жадібною поспішливістю (О. Довженко).

Значення в інших словниках

1. поспішливість — поспі́шливість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. поспішливість — -вості, ж. 1》 Властивість за знач. поспішливий 1). 2》 Абстр. ім. до поспішливий 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поспішливість — ПОСПІ́ШЛИВІСТЬ, вості, ж. 1. Властивість за знач. поспі́шливий 1. — Ми [комісія райкому] віддаємо належне вашому патріотичному бажанню.  Словник української мови в 11 томах