поспішно
ПОСПІ́ШНО.
Присл. до поспі́шний 1.
Хоть од Дидони плив [Еней] поспішно, Та плакав гірко, неутішно (І. Котляревський);
Поспішно, наче від цього багато залежить, скидаю речі у чемодан, одну на другу, жужмом (М. Коцюбинський);
Противник поспішно відходив на Будапешт, мінуючи позад себе шосе (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)