постарітися

ПОСТА́РІ́ТИСЯ, а́рі́юся, а́рі́єшся, док., розм.

Те саме, що поста́рі́ти 1.

– Коло старих і сам постарієшся, а коло молодих і сам помолодшаєш (І. Нечуй-Левицький);

– Голубонько моя, сестричко, скажи мені, яке тобі горе, що тобі сталося, що ти зблідла та постарілася так? – допитувала Мелашка (Л. Яновська);

Важко було Лисичці хліба добувати. Постарілася вже, послабла, а їсти хочеться (І. Франко);

Минуло багато років. Постарілись і Іван Іванович, і його брат, і його дружина (М. Рильський).

Значення в інших словниках

1. постарітися — поста́рі́тися дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. постарітися — -аріюся, -арієшся, док., розм. Те саме, що постаріти 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. постарітися — ПОСТА́РІ́ТИ (стати старим, старшим), ПОСТАРІ́ШАТИ, ЗІСТА́РІТИ (ЗСТА́РІТИ), ПОСТА́РИТИСЯ, ЗІСТА́РІТИСЯ (ЗОСТА́РІТИСЯ) (ЗСТА́РІТИСЯ) розм., ЗІСТА́РИТИСЯ (ЗОСТА́РИТИСЯ) (ЗСТА́РИТИСЯ) розм., ПОСТА́РІ́ТИСЯ розм., ПРИСТА́РІТИ розм., ПРИСТА́РІТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови
4. постарітися — ПОСТА́РІ́ТИСЯ, а́рі́юся, а́рі́єшся, док., розм. Те саме, що поста́рі́ти 1. — Коло старих і сам постарієшся, а коло молодих і сам помолодшаєш (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах