постежити
ПОСТЕ́ЖИТИ, жу, жиш, док.
Стежити якийсь час.
Гордій вибіг надвір постежити, чи нікого немає навколо (О. Копиленко);
Дуже цікаво протягом години постежити в телескоп за тим, як поблизу термінатора на нічному боці загоряються світлі цятки (з навч. літ.).
(1) Посте́жити очи́ма за ким – проводити поглядом того, хто відходить, віддаляється, йде звідкись.
Словник української мови (СУМ-20)