постежити

посте́жити

-жу, -жиш, док.

Стежити якийсь час.

Значення в інших словниках

1. постежити — посте́жити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. постежити — ПОСТЕ́ЖИТИ, жу, жиш, док. Стежити якийсь час. Гордій вибіг надвір постежити, чи нікого немає навколо (О. Копиленко); Дуже цікаво протягом години постежити в телескоп за тим, як поблизу термінатора на нічному боці загоряються світлі цятки (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. постежити — ПОСТЕ́ЖИТИ, жу, жиш, док. Стежити якийсь час. Гордій вибіг надвір постежити, чи нікого немає навколо (Коп., Сон. ранок, 1951, 47). Посте́жити очи́ма за ким — проводити поглядом того, хто відходить, віддаляється, йде звідкись.  Словник української мови в 11 томах