постинаний

ПОСТИ́НАНИЙ¹, а, е.

Дієпр. пас. до постина́ти¹.

Ось Господь, Бог Саваот відтинає галузки застрашальною силою, і найвищі поставою будуть постинані, а високі будуть понижені (Біблія. Пер. І. Огієнка);

Мов той ярий тур, кидає собою направо, наліво. А де його золотий шолом блисне, там лежать постинані голови половецькі. Де його меч гряне, там хтось упаде і більше вже не встане (Б. Лепкий);

// пости́нано, безос. пред.

В городі постинано старі фруктові дерева, понасаджувано акації, берези та сосни (Н. Кобринська).

ПОСТИ́НАНИЙ², а, е.

Дієпр. пас. до постина́ти²;

// пости́нано, безос. пред.

Значення в інших словниках

1. постинаний — пости́наний 1 дієприкметник зрубаний — про багато чогось пости́наний 2 дієприкметник скутий льодом — про багато чогось рідко  Орфографічний словник української мови
2. постинаний — I -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до постинати I. || постинано, безос. присудк. сл. II -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до постинати II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. постинаний — ПОСТИ́НАНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до постина́ти¹; // пости́нано, безос. присудк. сл. В городі постинано старі фруктові дерева, понасаджувано акації, берези та сосни (Кобр., Вибр., 1954, 120). ПОСТИ́НАНИЙ², а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до постина́ти².  Словник української мови в 11 томах