постогнування

ПОСТО́ГНУВАННЯ, я, с.

Дія за знач. посто́гнувати і звуки, утворювані цією дією.

Тільки я міг примиритися з тим сопінням та вдоволеним постогнуванням Санька (Ю. Збанацький).

Значення в інших словниках

1. постогнування — посто́гнування іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. постогнування — -я, с. Дія за знач. постогнувати і звуки, утворювані цією дією.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. постогнування — ПОСТО́ГНУВАННЯ, я, с. Дія за знач. посто́гнувати і звуки, утворювані цією дією. Тільки я міг примиритися з тим сопінням та вдоволеним постогнуванням Санька (Збан., Єдина, 1959, 64).  Словник української мови в 11 томах