постолики
ПОСТО́ЛИКИ, ків, мн. (одн. посто́лик, а, ч.), заст.
Зменш.-пестл. до постоли́.
Знов позбирала все, що мені треба, і дві пари постоликів розгорила, та й однесла до сусід (Ганна Барвінок);
Сама ж Килина сиділа на дубовій лаві і пряла .. Її нога в постолику із старого чобота хиталася ритмічно (В. Земляк).
Словник української мови (СУМ-20)