пострибунчик
ПОСТРИБУ́НЧИК, а, ч.
Пестл. до пострибу́н.
О, мій пострибунчик! мій кокотень маленький! (Ганна Барвінок);
Спочатку йшли юрбою, купою, потім рвонули клусом, за ними – бабця з матір'ю, вгамовуючи тих пострибунчиків, і геть позаду, .. брели Тарас із дівчиною (Василь Шевчук).
Словник української мови (СУМ-20)