пострибунчик

ПОСТРИБУ́НЧИК, а, ч. Пестл. до пострибу́н.

О, мій пострибунчик! мій кокотень маленький! (Барв., Опов.., 1902, 6).

Значення в інших словниках

1. пострибунчик — пострибу́нчик іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. пострибунчик — див. дитина  Словник синонімів Вусика
3. пострибунчик — -а, ч. Пестл. до пострибун.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. пострибунчик — ПОСТРИБУ́НЧИК, а, ч. Пестл. до пострибу́н. О, мій пострибунчик! мій кокотень маленький! (Ганна Барвінок); Спочатку йшли юрбою, купою, потім рвонули клусом, за ними – бабця з матір'ю, вгамовуючи тих пострибунчиків, і геть позаду, .. брели Тарас із дівчиною (Василь Шевчук).  Словник української мови у 20 томах
5. пострибунчик — Пострибун, -на м. Скакунъ, шалунъ. ум. пострибунчик. О, мій пострибунчик! мій кокотень маленький. Г. Барв. 6.  Словник української мови Грінченка