пострибун
ПОСТРИБУ́Н, а́, ч., розм. Той, хто часто стрибає, не сидить спокійно на місці; стрибун;
// перен. Пустун (про дитину).
Словник української мови (СУМ-11)ПОСТРИБУ́Н, а́, ч., розм. Той, хто часто стрибає, не сидить спокійно на місці; стрибун;
// перен. Пустун (про дитину).
Словник української мови (СУМ-11)