пострибун
ПОСТРИБУ́Н, а́, ч., розм.
Той, хто часто стрибає, не сидить спокійно на місці; стрибун;
// перен. Пустун (про дитину).
Словник української мови (СУМ-20)ПОСТРИБУ́Н, а́, ч., розм.
Той, хто часто стрибає, не сидить спокійно на місці; стрибун;
// перен. Пустун (про дитину).
Словник української мови (СУМ-20)