постріляний
ПОСТРІ́ЛЯНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до постріля́ти 1, 2.
Горять хати, й розкидані між ними лежать постріляні бандитами брати, і сестри, й матері... (В. Сосюра);
Казав козак, казав бурлак: – Дівчинонько-рибчинонько! .. Ой, дай жупан шматований, Що турками шанований, Що сонечком побіляний, Що кулями постріляний (Я. Щоголів);
Козак Покута може назвати декілька сотень великих і дрібних островів на Дніпрі і в плавнях, але скільки разів він був порубаний і постріляний, цього не запам'ятав (П. Панч);
// у знач. прикм.
Повернувся [Микола] з моря ледве живий. Посічений, постріляний, без ноги (В. Кучер);
// пострі́ляно, безос. пред.;
// у знач. ім. пострі́ляні, них, мн. Ті, кого вбили пострілом з вогнепальної зброї.
Біля жандармського поста лежали під тином постріляні (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)