постріляний

пострі́ляний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до постріляти 1), 2).

|| постріляно, безос. присудк. сл.

|| у знач. прикм.

|| у знач. ім. постріляні, -них, мн. Ті, кого вбили пострілом із вогнепальної зброї.

Значення в інших словниках

1. постріляний — пострі́ляний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. постріляний — ПОСТРІ́ЛЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до постріля́ти 1, 2. Горять хати, й розкидані між ними лежать постріляні бандитами брати, і сестри, й матері... (В. Сосюра); Казав козак, казав бурлак: – Дівчинонько-рибчинонько! ..  Словник української мови у 20 томах
3. постріляний — ПОСТРІ́ЛЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до постріля́ти 1, 2. Горять хати, й розкидані між ними лежать постріляні бандитами брати, і сестри, й матері… (Сос., II, 1958, 465); Казав козак, казав бурлак: — Дівчинонько-рибчинонько!..  Словник української мови в 11 томах