посудинка

ПОСУ́ДИНКА, и, ж.

Зменш.-пестл. до посу́дина.

Мар'ян побачив біля дверей рушник і думками полинув до Фросини, вболіваючи, що не зміг покласти на вікно хатини хоча б якоїсь пілки і посудинки з водою (М. Стельмах);

Вже помилки бути не могло: та маленька, смоляно-чорна посудинка, що її в першу мить Тоня й не впізнала без паруса, то ж їхній був човник, їхній баркасик (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. посудинка — посу́динка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. посудинка — -и, ж. Зменш.-пестл. до посудина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. посудинка — ПОСУ́ДИНКА, и, ж. Зменш.-пестл. до посу́дина. Мар’ян побачив біля дверей рушник і думками полинув до Фросини, вболіваючи, що не зміг покласти на вікно хатини хоча б якоїсь пілки і посудинки з водою (Стельмах, І, 1962, 182); Вже помилки бути не могло...  Словник української мови в 11 томах
4. посудинка — Посудина, -ни ж. Сосудъ. Як немає в посудині, то тоді до господині. Н. Вол. у. Чорзнащо — щоб і посудини не поганило. Ном. № 3288. ум. посудинка. Жінка, принісши посудинку мира, почала обмивати ноги його. Єв. Л. VII. 37.  Словник української мови Грінченка