посхоплюватися
ПОСХО́ПЛЮВАТИСЯ, юємося, юєтеся, док.
Схопитися, швидко встати (про всіх або багатьох).
Обняло всю покрівлю .. Вони посхоплювались, побігли до хати й почали виноситься (І. Нечуй-Левицький);
[Кармелиха:] Дверима рипне хто, під вікном застукотить – вони [діти] вже, як ті пташенята, посхоплюються, порадіють (С. Васильченко);
Коли пісня стихла, Ольга підвелася. За нею посхоплювалися і всі дівчата (В. Минко);
// Прокинувшись вранці, встати з постелі (про всіх або багатьох).
Їх вже і сон не брав. Сонечко зійшло, вони й посхоплювались (Г. Квітка-Основ'яненко);
– А ви чому так рано посхоплювались? (О. Донченко).
Словник української мови (СУМ-20)