посхоплюватися

ПОСХО́ПЛЮВАТИСЯ, юємося, юєтеся, док. Схопитися, швидко встати (про всіх або багатьох).

Обняло всю покрівлю.. Вони посхоплювались, побігли до хати й почали виноситься (Н.-Лев., IV, 1956, 206);

[Кармелиха:] Дверима рипне хто, під вікном застукотить — вони [діти] вже, як ті пташенята, посхоплюються, порадіють (Вас., III, 1960, 238);

Коли пісня стихла, Ольга підвелася. За нею посхоплювалися і всі дівчата (Минко, Ясні зорі, 1951, 220);

// Прокинувшись вранці, встати з постелі (про всіх або багатьох).

Їх вже і сон не брав. Сонечко зійшло, вони й посхоплювались (Кв.-Осн., II, 1956, 10);

— А ви чому так рано посхоплювались? (Донч., V, 1957, 541).

Значення в інших словниках

1. посхоплюватися — посхо́плюватися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. посхоплюватися — -юємося, -юєтеся, док. Схопитися, швидко встати (про всіх чи багатьох). || Прокинувшись вранці, встати з постелі (про всіх чи багатьох).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. посхоплюватися — ПОСХО́ПЛЮВАТИСЯ, юємося, юєтеся, док. Схопитися, швидко встати (про всіх або багатьох). Обняло всю покрівлю .. Вони посхоплювались, побігли до хати й почали виноситься (І.  Словник української мови у 20 томах
4. посхоплюватися — Посхоплюватися, -люємося, -єтеся гл. Схватиться, вскочить (о многихъ). Посхоплювались усі — да навтіки. Рудч. Ск. І. 23. Жиди посхоплювались да, піднявши манатки, так і майнули. Рудч. Ск. II. 194. Посхоплювались ми на віз. О. 1861. V. 71.  Словник української мови Грінченка