поськати

ПОСЬКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., розм. Ськати якийсь час.

— Якове, може б я тобі поськала в голові, поки страва упріє (Стор., І, 1957, 24);

Ніколи вона не поговорить як слід з нею, не посидить як з дочкою, не розчеше довгої коси, не поськає в голові (Мирний, IV, 1955, 115).

Значення в інших словниках

1. поськати — поська́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. поськати — -аю, -аєш, док., розм. Ськати якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поськати — ПОСЬКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., розм. Ськати якийсь час. – Якове, може б я тобі поськала в голові, поки страва упріє (О. Стороженко); Ніколи вона не поговорить як слід з нею, не посидить як з дочкою, не розчеше довгої коси, не поськає в голові (Панас Мирний).  Словник української мови у 20 томах
4. поськати — Поська́ти, -ка́ю, -ка́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. поськати — Поська́ти, -ка́ю, -єш гл. Поискать въ головѣ. Грин. II. 63. Баба нагодувала його, напоїла і голову йому змила і поськала. Рудч. Ск. II. 43.  Словник української мови Грінченка