посьорбати

ПОСЬОРБА́ТИ див. посьо́рбати.

ПОСЬО́РБАТИ, аю, аєш, ПОСЬОРБА́ТИ, а́ю, а́єш, док., чого, розм.

Сьорбаючи, поїсти або попити.

А пересудливі жінки Побрали ще й ложки, Бо мали ту надію, Як море стане закипать, Щоб юшки добре посьорбать (Л. Глібов);

Недовго побув на цей раз у матері Данько: посьорбав нашвидку з хлопцями гарячого борщу, подзьобав на бігу в садку вишень, що вже буріли, і подався на толоку: споряджена валка вже ждала (О. Гончар);

Діти вже п'ятий день сидять на пісній юшці, тільки й того, що окропцю посьорбають (А. Хижняк).

Значення в інших словниках

1. посьорбати — посьо́рбати дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. посьорбати — -аю, -аєш і посьорбати, -аю, -аєш, док., перех., розм. Сьорбаючи, поїсти або попити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. посьорбати — ПОСЬО́РБАТИ, аю, аєш і ПОСЬОРБА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм. Сьорбаючи, поїсти або попити. А пересудливі жінки Побрали ще й ложки, Бо мали ту надію, Як море стане закипать, Щоб юшки добре посьорбать (Гл., Вибр.  Словник української мови в 11 томах
4. посьорбати — Посьорбати, -баю, -єш гл. Похлебать. Мали ту надію, як море стане закипать, щоб юшки добре посьорбать. Гліб.  Словник української мови Грінченка