посідище

ПОСІДИ́ЩЕ, а, с., зах.

Те саме, що сади́ба 1.

Князі понасаджували здовж дуклянської дороги своїх бояр, понадаровували їм із громадських земель просторі ґрунти й посідища (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. посідище — Посі́дище: — володіння, маєток, господарство [16] — садиба [VI]  Словник з творів Івана Франка