посіктися

ПОСІ́КТИСЯ, січе́ться, док.

1. Ставши надміру сухим, розщепитися та обламатися на кінцях (про волосся).

– Не плач, мамо, не розплітай Мої довгі коси – Посічуться... (Т. Шевченко);

Довге шовкове волосся посіклося, посивіло, посохло, як трава серед зими (Панас Мирний);

Посіклася пишна грива, Мов деркач зробився хвіст (С. Воскрекасенко).

2. Обтріпатися (про тканину).

– Вбирайся вже, дівко, в святешне, бачу, що в тебе лиштва таки посіклася... (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. посіктися — посі́ктися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. посіктися — -січеться, док. 1》 Ставши надміру сухим, розщепитися та обламатися на кінцях (про волосся). 2》 Обтріпатися (про тканину).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. посіктися — ПОСІ́КТИСЯ, січе́ться, док. 1. Ставши надміру сухим, розщепитися та обламатися на кінцях (про волосся). — Не плач, мамо, не розплітай Мої довгі коси — Посічуться… (Шевч.  Словник української мови в 11 томах
4. посіктися — Посіктися, -січуся, -че́шся гл. Посѣчься. Мої довгі коси посічуться. Шевч. 330.  Словник української мови Грінченка