посіктися
ПОСІ́КТИСЯ, січе́ться, док.
1. Ставши надміру сухим, розщепитися та обламатися на кінцях (про волосся).
– Не плач, мамо, не розплітай Мої довгі коси – Посічуться... (Т. Шевченко);
Довге шовкове волосся посіклося, посивіло, посохло, як трава серед зими (Панас Мирний);
Посіклася пишна грива, Мов деркач зробився хвіст (С. Воскрекасенко).
2. Обтріпатися (про тканину).
– Вбирайся вже, дівко, в святешне, бачу, що в тебе лиштва таки посіклася... (М. Стельмах).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- посіктися — посі́ктися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- посіктися — -січеться, док. 1》 Ставши надміру сухим, розщепитися та обламатися на кінцях (про волосся). 2》 Обтріпатися (про тканину). Великий тлумачний словник сучасної мови
- посіктися — ПОСІ́КТИСЯ, січе́ться, док. 1. Ставши надміру сухим, розщепитися та обламатися на кінцях (про волосся). — Не плач, мамо, не розплітай Мої довгі коси — Посічуться… (Шевч. Словник української мови в 11 томах
- посіктися — Посіктися, -січуся, -че́шся гл. Посѣчься. Мої довгі коси посічуться. Шевч. 330. Словник української мови Грінченка