1. Словник української мови в 11 томах

посіктися

ПОСІ́КТИСЯ, січе́ться, док.

1. Ставши надміру сухим, розщепитися та обламатися на кінцях (про волосся).

— Не плач, мамо, не розплітай Мої довгі коси — Посічуться… (Шевч., II, 1963, 29);

Довге шовкове волосся посіклося, посивіло, посохло, як трава серед зими (Мирний, І, 1954, 50);

Посіклася пишна грива, Мов деркач зробився хвіст (Воскр., З перцем!, 1957, 62).

2. Обтріпатися (про тканину).

— Вбирайся вже, дівко, в святешне, бачу, що в тебе лиштва таки посіклася… (Стельмах, І, 1962, 157).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. посіктися — посі́ктися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. посіктися — -січеться, док. 1》 Ставши надміру сухим, розщепитися та обламатися на кінцях (про волосся). 2》 Обтріпатися (про тканину). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. посіктися — ПОСІ́КТИСЯ, січе́ться, док. 1. Ставши надміру сухим, розщепитися та обламатися на кінцях (про волосся). – Не плач, мамо, не розплітай Мої довгі коси – Посічуться... (Т. Словник української мови у 20 томах
  4. посіктися — Посіктися, -січуся, -че́шся гл. Посѣчься. Мої довгі коси посічуться. Шевч. 330. Словник української мови Грінченка